Пятница, 22.09.2017, 01:51
Приветствую Вас Гость | RSS

Козелянський НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів, ДНЗ

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Сторінка психолога

 

 

 


 

Робота "гарячої" лінії

На базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда -Україна» функціонує Національна дитяча «гаряча» лінія та Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.

Тут маленькі українці можуть знайти підтримку та пораду стосовно своїх проблем, якими їм ні з ким поділитися, а батьки, вчителі та вихователі мають змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх українських операторів.

Національна дитяча «гаряча» лінія (0800500255 або 772 з мобільного) працює щоденно, окрім неділі, з 10.00 до 20.00, а Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (0800500335 або 386 з мобільного) щоденно з 10.00 до 18.00.

На Національній дитячій "гарячій лінії" Центру «Ла Страда-Україна» консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Коло питань, з яких вже надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних останніми роками запитів від абонентів. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в інтернеті.

Телефонуй на Національну дитячу "гарячу лінію" за номером

0 800 500 225 або 772 (з мобільного)!

 

Інформацію про роботу Національної дитячої гарячої лінії та Національної гарячої лінії з питань запобігання домашнього насильства

Установа

Телефон

Національна дитяча «гаряча лінія» (безкоштовно)

0800500225 (зі стаціонарного телефону) або 772
(з мобільного Київстар та Лайф)

Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації (безкоштовно)

0800500335 (зі стаціонарного телефону) або 386
(з мобільного)

Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (безкоштовно)

0800505501 (зі стаціонарного телефону) або 527
(з мобільного)

 


 

ПАМ’ЯТКА УЧНЯМ

1.ПАМ’ЯТАЙТЕ,ЩО НАСИЛЬСТВО НАД ВАМИ ,ЗДІЙСНЕНЕ ВАШИМИ БАТЬКАМИ,НЕ Є НОРМОЮ ЖИТТЯ.НАСИЛЛЯ-НЕПРИПУСТИМА РІЧ У СТОСУНКАХ ЛЮДЕЙ.

2.У сім’ї ви маєте право на те,щоб до вас ставилися з повагою,не ображали.

3.Пам’ятайте необхідні правила безпеки:зокрема,не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму,особливо коли він- з небезпечними предметами в руках;ваше завдання- якомога швидше сховатися,залишити домівку взагалі –на допомогу покличте дорослих,які краще знають,як діяти за таких обставин.

4.Ви маєте право на захист,якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.

5.Поділіться своїми проблемами з учителем,класним керівником,психологом,зверніться до міліції.

6.Не вірте у погрози з боку кривдників.

7.Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.

8.Знайте,коли вас постійно контролюють,принижують, примушують до чогось,використовують в спілкуванні з вами лайливі слова-це насильство.

9.Не вважайте,що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих.Ніхто ,в тому числі ваші батьки,рідні,не має права принижувати вас,поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі(ст..150,ч. 7 ) написано:»Забороняються фізичні покарання дітей батьками.Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може подати до суду ,до громадських організацій,якщо виховання не належне».

10.Навчітся розрізняти поняття»добро» і «зло» .Все ,що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини –добро.


Пам’ятка батькам проти жорстокого

поводження з дітьми в сім’ї

Насильство – це діяльність одного з членів родини ,спрямована проти інших членів сім’ї, використання ,існуючої чи створеної завдяки обставинами ,переваги сили чи влади, яка позбавляє членів родини особистих прав і свобод та стає загрозою для їх життя і здоров’я.

                                                                      (словник практичного психолога)

1.Повірте в неповторність своєї дитини, у те ,що вона-єдина унікальна ,не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією .Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої мети.

2.Дозвольте дитині бути собою зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами .Приймайте її такою ,якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

3.Не соромтеся виявити свою любов до дитини,давайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

4.Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

5.Намагайтеся,щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах.

6.Намагайтесь впливати на дитину проханням- це найефективніший метод давати їй інструкції. Якщо ж прохання не виконується,треба переконатися, що воно відповідає вікові й можливостям дитини.Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій, наказів, що буде досить ефективним для дитини,яка звикла реагувати на ввічливе прохання батьків. І тільки в разі  відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання.Цілком зрозуміло,що воно має відповідати вчинку.

7.Дитина має розуміти,за що її покарали.Батьки самі вирішують,як покарати,але потрібно мати на увазі,що фізичне покарання- найостанніша і найтяжча за своїми наслідками каральна міра.

8.Частіше розмовляйте з дитиною,пояснюйте їй незрозумілі явища,суть заборон та обмежинь. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання,почуття та переживання.

 

Відповідно до статистичних даних в Україні 44% батьків не знають інших методів виховання,крім тілесного покарання; 13% школярів декларують, що вони зазнають фізичного насильства від однолітків,                                    а 24% - дискримінації вчителів.

 

Саме поняття «насильство» включає низку супонять:   

*фізичне насильство;

*сексуальне насильство;

*економічне насильство;

*фізичну занедбаність;

*психологічне насильство.

ЯК ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ШКОЛІ(ПОЗА ШКОЛОЮ)

1.ІГНОРУЙ,не відповідай емоційно,не «танцюй під дудку» гвалтівника.

2.ДАЙ агресору МОЖЛИВІСТЬ зупинитися.

3.ЗАЛИШ цю ситуацію,піди від неї в інше місце(наприклад,зміни свій маршрут).

4.ПОПРОСИ ДОПОМОГИ.Це не ознака слабкості чи боягузтва!Ти захищаєш себе ,своє здоров’я,своє життя!

 

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ПОВАГУ,БЕЗПЕКУ І ДОПОМОГУ У ВАЖКУ ХВИЛИНУ!

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПОЧУВАТИСЯ ЗАХИЩЕНОЮ!

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ЖИТИ ВІЛЬНО, У БЕЗПЕЦІ, НЕ ВІДЧУВАЮЧИ СТРАХУ!

 

 

 


 

Протидія торгівлі людьми

 

 

 

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми»  торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, яке відповідно до Кримінального кодексу України визнається злочином.

Торгівля людьми може відбуватися у різних формах. Серед них:

Торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації.

Торгівля людьми з метою трудової експлуатації (примусова праця).

Торгівля людьми з метою використання у жебракуванні.

Торгівля людьми з метою вилучення органів.

Проведення дослідів над людиною без її згоди.

Примусова вагітність.

Торгівля людьми з метою використання у збройних конфліктах.

Торгівля людьми з метою втягнення у злочинну діяльність.

Усиновлення/удочеріння з метою наживи тощо.

     Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод.

    Особа, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право до прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє дана особа;

медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання;

тимчасове розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

   Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє дана особа;

медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

тимчасового розміщення, за бажання постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Поради як уникнути ситуацій, пов’язаних з торгівлею людьми:

 

Ви їдете працювати за кордон

 

переконайтесь, що фірма, яка запропонувала Вам роботу, має ліцензію у місцевому центрі зайнятості (якщо ця фірма регіональна) або в Ліцензійній палаті Державного центру зайнятості (якщо фірма зареєстрована у Києві) на працевлаштування українських громадян за кордоном;

поцікавтесь у місцевому Центрі, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном;

вимагайте оформлення спеціальної робочої візи - туристична та гостьова візи не дають права на роботу;

підписання контракту є обов'язковою умовою працевлаштування. Контракт підписується у 2 примірниках (для кожної із сторін);

контракт повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською, російською чи іншою);

у контракті повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи: термін дії контракту, тривалість робочого дня, вихідні дні, оплата праці, умови проживання, медичне страхування, повне ім'я та адреса роботодавця, умови розірвання контракту;

уникайте фраз типу "та інші види робіт", "всі роботи на вимогу роботодавця";

по приїзді у країну, де будете працювати, зареєструйтесьу посольстві України - інформація про Ваше перебування допоможе дипломатичним представникам України захистити Ваші інтереси у разі необхідності.

 

Ви плануєте вийти заміж за іноземця

 

запам'ятайте, фіктивний шлюб - порушення закону. Це може стати причиною Вашого ув'язнення або депортації (видворення із країни);

   Ви повинні  мати якомога більше інформації про свого майбутнього чоловіка: чи має він постійну роботу, чи був одружений (скільки разів), чи розлучений (розлучення та окреме проживання - різні речі);

 

запропонуйте нареченому зустрітися не на "нейтральній" території (це може поставити Вас у залежність), а в Україні;

поцікавтесь особливостями шлюбного законодавства країни, в якій  плануєте жити, у тому числі і правами спільних дітей, Вашими правами у випадку розлучення. Це можна зробити у посольстві та у юриста;

порадьтеся з юристом щодо укладення шлюбного контракту;

переконайтесь, що шлюб, зареєстрований в Україні, буде дійсним за кордоном. При необхідності свідоцтво про шлюб можна легалізувати (затвердити у нотаріуса, Міністерстві юстиції та Міністерстві закордонних справ України);

виїжджаючи за кордон по гостьовій візі  нареченої, пам'ятайте,  ця віза не дає права на роботу;

залишіть копію закордонного паспорта та точну адресу нареченого батькам. Регулярно телефонуйте додому.

Ви їдете навчатись за кордон

Для того, щоб отримати дозвіл на навчання за кордоном (студентська віза), необхідно підготувати ряд документів. Як правило, до посольства обраної Вами країни подаються:

свідоцтво про закінчення середньої школи (оригінал та переклад, завірений у нотаріуса та затверджений Міністерством юстиції та Міністерством закордонних справ України);

документ про здачу іспитів до вищих навчальних закладів України;

довідка про те, що Ви не були засуджені;

коротка інформація про те, що обраний навчальний заклад за кордоном зацікавився Вами.

Досить часто знання мови країни, в яку Ви їдете, є основною умовою для отримання дозволу на навчання. Часто навчальні заклади вимагають посвідчення про здачу іспитів з мови. Майже всі вищі навчальні заклади мають спеціальні мовні курси для іноземців.

Запам'ятайте, туристична віза не дає права на отримання статусу студента за кордоном!!!

    Більш докладну інформацію про можливість навчатись за кордоном можна отримати у посольстві країни, а також у культурному центрі/товаристві посольства.

 


 

 

Готовність дитини до школи: складові успішного навчання

 

Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебудову всього способу життя і діяльності дитини.  Школа з її класно-урочною системою і чинними програмами ставить  дитину-першокласника в певні умови.          

Як показує практика, ці умови вимагають від дитини вміння:

  • організувати свою рухову діяльність;
  • діяти відповідно до вказівок дорослого;
  • аналізувати запропонований зразок (виділяти його з навчального матеріалу).

             Крім того, шкільне життя передбачає певний рівень

  • розвитку мислення і мовлення;
  • навичок мовного спілкування;
  • розвитку дрібної моторики руки і зорово-рухової координації;
  • наявності бажання йти до школи.

     Для визначення рівня готовності дітей для вступу до школи доцільно виявити ступінь шкільної зрілості.

        Під шкільною зрілістю мають на увазі рівень морфологічного, функціонального та інтелектуального розвитку дитини, який дає змогу зробити висновок, що вимоги систематичного навчання, різного роду навантаження, новий режим життя не будуть для неї надмірно стомливими.

Розроблено чималу кількість методик визначення готовності шестирічних дітей до навчання в школі. Кожний шкільний психолог вибирає ряд «зручних»  методик діагностики першокласників під час прийому до  школи. Що мається на увазі під «зручними»  методиками?

По-перше, методика повинна бути зрозумілою для використання психологом і  педагогом початкових класів, які проводять тестування дітей.

По-друге, методика  має  упродовж нетривалого часу давати достатній обсяг інформації.

По-третє,  важливі доступність, зручність і простота стимульного матеріалу.

 

 Вимоги до проведення процедури діагностики дітей  шестирічного віку.

  • Діагностика проводиться  протягом 20-25 хвилин (не більше).
  •  Завдання даються в послідовності, зручній для дитини (якщо немає вербального контакту, то на початку пропонуються завдання невербального плану).
  •  Під час діагностики обов'язкова присутність батьків, але вони не повинні бути в полі зору дитини.
  •  Перед початком бесіди  потрібно  дати дитині можливість звикнути до нової для неї ситуації.
  •  Під час обстеження батьки повинні сидіти ззаду віддалік, щоб дитина спілкувалась не з ними, а з педагогом.
  •  Розмовляючи з особливо сором’язливою і боязкою дитиною, можна запропонувати комусь із батьків сісти з нею поряд, узяти її за руку,  щоб заспокоїти. При цьому треба стежити, щоб батьки не відповідали за дитину, не підказували їй відповідь.
  • Розмовляти з дитиною потрібно неофіційно, довірливо.
  • Запитання бажано ставити в усній формі, не ведучи записів. Якщо дитині важко відповісти, її слід побадьорити.
  •  Ні в якому разі не слід  лаяти дитину чи  виявляти невдоволення за  неправильну відповідь або коли відповіді немає взагалі.

          Дослідження рівня готовності дітей до навчання показують загалом високий рівень граматичної підготовки дітей. Більшість з них читають текст плавно, швидко, правильно ділять слова на склади, усвідомлюють, що речення складається зі слів. Діти достатньою мірою підготовлені до оволодіння письмом, у них добре розвинена дрібна моторика: у більшості дошкільнят рухи впевнені, вони швидко та легко зупиняють руку.

       Усе це свідчить про те, що навчанню грамоти в дошкільних закладах приділяється достатньо уваги, більше ніж розвиткові мовлення, наочно-образного і словесно-логічного мислення, орієнтації у просторі, формуванню довільної поведінки.

 

Напрямки формування  шкільної  зрілісті дітей шестирічного віку

 

Орієнтація у просторі

 

    Уміння орієнтуватись  дуже важливе для успішного навчання у школі. Вправи на орієнтацію в просторі становлять для дошкільнят особливі труднощі.     

      Розвиток уявлень про просторові відношення тісно пов'язаний із засвоєнням їхніх позначень словами, тому, формуючи ці поняття, доречно подавати їх парами: верх-низ, над-під, спереду-позаду, ліворуч-праворуч.

      Виконуючи завдання на визначення понять  уліво-вправо, вгору-вниз, уперед-назад, середина, діти часом збиваються, намагаючись угадати правильну відповідь.

 

Наочно-образне мислення

 

      Розв'язання під час шкільного навчання  інтелектуальних завдань потребує від учня образного мислення, яке формується й розвивається на основі засвоєних ним узагальнених знань про предмети, явища та події навколишнього світу.

       Важливо, щоб батьки й педагоги заздалегідь подбали про те, щоб дитина набула високого рівня узагальнення та абстракції. З цією метою нові поняття слід подавати за допомогою моделей та схем, які в доступній дошкільнятам формі розкривають приховані якості та зв'язки між об'єктами довкілля, виявлення яких становить для дітей найбільші труднощі. У такий спосіб у дитини формуються тісно пов'язані між собою плани відображення: план реальних об'єктів і план їхніх моделей.

          Наприклад, формуючи уявлення про простір, дітей учать викладати з  геометричних фігур план розміщення меблів у ляльковій кімнаті або розставляти їх відповідно до запропонованого зразка. Згодом моделювання слід поширювати і на нові види діяльності дошкільнят

 

Словесно-логічне мислення

 

        Шкільне навчання будується на засвоєнні словесно сформульованих правил. Щоб вільно оперувати ними, дитина повинна мати добре розвинуте словесно-логічне мислення, яке базується на наочно-образному мисленні і є його природним продовженням.

        Старше дошкільня вживає у своєму мовленні слова різного ступеня узагальнення. Проте це не завжди є свідченням того, що діти й справді розуміють відношення між загальним (видовим) і частковим (родовим)  поняттями, що є основою логіки. Дослідження з цієї проблеми доводять, що в дітей старшого дошкільного віку словесно-логічне мислення розвивається значно краще, якщо поняттєві відношення розкривати їм за допомогою наочних моделей з умовно-символічним значенням.

Розвиток мовлення

 

       Процеси мислення і мовлення нерозривно пов'язані між собою. Рівень оволодіння мовленням — показник розумових здібностей і загального психічного стану дитини. Отже, це важлива складова її готовності до шкільного навчання. Добре розвинуте мовленн я передбачає вміння зв'язно, послідовно і зрозуміло для інших описувати предмет, картину, подію, передавати хід своїх думок, пояснювати те чи інше явище, логічно розмірковувати на задану тему.

      Мовлення дітей, що йдуть до школи, розвинуте недостатньо. Діти іноді використовують слова, не усвідомлюючи їхнього значення, що заважає їм опанувати більш високий рівень образного мовлення. Дуже важливо подбати про збагачення та уточнення словника дошкільнят, учити їх уживати епітети, порівняння, метафори, антоніми, синоніми. Цьому сприяє ознайомлення дітей з творами художньої літератури. Художні твори слід добирати у такий спосіб, щоб вони розкривали дітям різні грані дійсності: ознайомлювали з явищами живої і неживої природи, сферою людських взаємин, особистих переживань, світом мистецтва. Тому дитина ще до школи повинна навчитися складати зв'язну розгорнуту розповідь. Існує безліч способів сприяння розвитку мовлення в дошкільнят.

      Зокрема, їм можна запропонувати такі завдання:

1.Визначити за допомогою запитань (який? з чого? де? для чого?), про який предмет ідеться, та передати цю інформацію одноліткові.

2 Дати розгорнуті відповіді на запитання за змістом прочитаного.

3.Описати картину, іграшку, предмет.

      Удосконаленню мовлення дошкільнят сприяє їхня участь в інсценізаціях творів дитячої літератури.

 

      Щоб активізувати мовленнєву діяльність дитини, дорослий повинен уміти ненав'язливо підказати тему, проблему, можливий розвиток подій. Він мусить підтримувати найменшу дитячу ініціативу, ставлячи навідні, уточнювальні запитання, демонструючи своє зацікавлення, створюючи ігрові ситуації.

 

Особистісна готовність дитини до школи

 

      Особистісна готовність дитини до школи — дуже важливий компонент психічного розвитку малюка. Вона проявляється у ставленні дошкільняти до навчання, вчителя, самого себе. Вступаючи до школи, дитина має бути готовою до зміни ігрової діяльності на навчальну, до нових взаємин з дорослими та систематичної інтелектуальної праці.

 

      Перша важлива умова готовності дитини до постійної праці -  вміння підпорядковувати власні дії виконанню навчального завдання.

       Причиною неуспішного навчання маленьких учнів частіше за недостатній інтелектуальний розвиток або фізичну слабкість буває недостатній вольовий розвиток. Дитині зі слабкою волею важко дотримуватися вимог шкільного життя, їй складно опанувати свої емоції та бажання. Вона керується переважно найближчими метою та завданням.

       Провідний чинник вольового потенціалу дитини — спілкування з однолітками та дорослими. Соціально значуща для дитини особа є взірцем, який впливає на її поведінку. Орієнтуючись на позитивний зразок, дитина здатна докладати певних зусиль, проявляти стриманість.

       Успішність навчання в школі великою мірою залежить від здатності учня сприймати умовність навчальної ситуації, підтримувати рольові стосунки «учитель — учень».

       Якщо рівень довільності низький, дитина неспроможна усвідомити навчальне завдання в його специфічному значенні. У такому разі поставлені їй запитання вона сприймає як привід до побутового спілкування, часто не називає вчителя на ім'я та по батькові (вживає, наприклад, звертання тьотя), може раптово перервати хід уроку зауваженнями, що не стосуються теми заняття.

     Механізм підпорядкування правилам формується в групових іграх, у ході яких здійснюється двобічна форма контролю: діти добровільно стають носіями певних умовностей і вимог та стежать за їх виконанням.

 

Друга складова особистісної готовності до школи —  вміння дитини будувати стосунки з однолітками.

 

       Процес навчання у школі має колективний характер, що передбачає взаємодію та співпрацю всіх його учасників. Тому особливого значення для дитини набуває засвоєння правил поведінки в товаристві однолітків. Оволодіння цими правилами забезпечує гуманістичну спрямованість особистості, уміння співвідносити власні інтереси з інтересами інших людей, установлювати з однолітками партнерські стосунки. Ці якості теж розвиваються у процесі гри, де дитина на практиці засвоює норми моральної поведінки.

       Діти, які не опанували правил спілкування з однолітками, не вміють з повагою ставитися до інших: вислуховувати відповіді однокласників, радіти їхнім успіхам, співчувати в разі невдачі. Такі діти часто конфліктні, заздрісні, нерідко агресивні. Усе це гальмує їхню адаптацію до нових соціальних умов, входження в дитячий колектив. Отже, дуже важливим моментом особистісного розвитку дитини є знання нею норм спілкування та розуміння  необхідності їхнього дотримання.

 

Третя складова особистісної готовності до школи  -  розвинута самосвідомість, тобто розуміння дитиною того, що вона собою являє, які здібності має, як до неї ставляться інші люди.

 

        Найяскравіше самосвідомість проявляється в самооцінці — у тому, як дитина оцінює свої успіхи та невдачі, свої якості та можливості. Найчастіше в дошкільнят самооцінка завищена, що зумовлюється специфікою віку. Проте в деяких дітей вона буває заниженою, що може спричинити неуспішність навчання у школі, оскільки викликає страх невдачі, почуття постійної тривоги. Розвиток у дитини впевненості в собі, становлення почуття особистої гідності досягаються створенням для неї «ситуації успіху»: педагог власною поведінкою має показувати дошкільняті, що розуміє його, радіє успіхам і співчуває невдачам свого вихованця.

        Дуже важливо прищепити дитині віру в свої сили, не допустити  заниженої самооцінки. Для цього треба частіше її хвалити, у жодному разі не сварити за допущені помилки, показуючи, як їх виправити, щоб покращити результат.

 

Рекомендації щодо підвищення рівня готовності до школи

 дітей  шестирічного віку

 

         Для підвищення рівня розвитку мислення і мовлення велике значення має участь дитини в колективних іграх у позаурочний час. Потрібно частіше доручати їй виконання ролей, що вимагають прийняття певних рішень, активного мовного спілкування з дітьми (наприклад, роль лікаря, капітана корабля, продавця в магазині і т.ін.)

-->

Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Сентябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архив записей

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтов - uCoz